КОЛИ УКРАЇНЦІ СВЯТКУВАЛИ НОВИЙ РІК?

Багато хто думає, що святкування Нового року 1 січня на території сучасної України почалося з 1700 року згідно указу російського царя Петра I, який запозичив цю традицію в Голландії та інших країнах Західної Європи. Причому, літочислення, як і раніше, тривало за юліанським календарем, що зберігався на всій території Росії аж до 1918 року. Але це не вірно.

Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у багатьох стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня - початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Точно сказати, як святкували Новий рік в язичницькі часи на теренах Київської Русі, не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення. Саме з тих далеких часів дійшли до нас щедрівки: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка …».

РУКОТВОРНЕ ДИВО РУШНИКА 

Рушник завжди відігравав значну роль у житті українського народу: у церемоніях, обрядах, під час сімейних і державних свят. На рушникові несли новонароджену дитину хрестити до церкви, на нього ставали молодята, беручи шлюб, з ним проводжали людину в останню путь.

З давніх-давен українці прикрашали предмети хатнього вжитку орнаментами, які були взірцем їхньої працьовитості та мистецьких здібностей. Ця потреба мала також магічний та релігійний зміст. Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними знаками-символами та оберегами. Сьогодні вже не можна напевне сказати, кому першому спало на думку втілити в орнаменті красу навколишнього світу. Археологічні знахідки та літописи підтверджують, що всі візерунки в кераміці, різьбленні, вишивці мають спільні риси.

КВІТКА ПАПОРОТІ

     Хто не читав повість Миколи Васильовича Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала». Пам’ятаєте, що говорить Басаврюк Петрові Безрідному, який уклав угоду з нечистим: «Дивися, Петре, ти поспів якраз в пору: завтра Івана Купала. Одну тільки цю ніч на рік і цвіте папороть». За часів Гоголя єдиний опівнічний цвіт-вогонь папороті вважався в народі тим знаком, який вказує, де був заритий скарб. 

     Однак це народне повір’я не відповідає дійсності. Насправді папороть ніколи не цвіте, а розмножується спорами, дрібним пилом, що утвориться на нижній поверхні листя і побачити який можна тільки під мікроскопом.

     І все ж красива стародавня легенда має під собою деякі підстави. В Україні існує досить рідкісний вид папороті, так званий вужовник (до речі занесений до Червоної книги), який викидає щось схоже на китицю квітів. Це, звичайно, не квіти, а лише витягнута частина листя зі своєрідними «бростями» - спорангіями, які й відкриваються в суху теплу погоду.

ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ЧУЖА ЦЕРКВА?

       Ні для кого не є таємницею, що значна кількість віруючих в Україні є вірянами Української православної церкви Московського патріархату, що насправді є відгалуженням Російської православної церкви. При цьому Українська православна церква Київського патріархату називається ними неканонічною і розкольницькою.

       Однак залишмо осторонь питання канонічності і з’ясуймо дещо інше.

Згідно тих же канонів православ’я віруюча людина має почитати не лише самого Бога, Святе Сімейство і янголів, а й святих – праведників, мучеників, преподобних тощо. Тож, які святі визнаються Російською православною церквою?

Серед інших ми знаходимо тут дуже цікавих персонажів, російських князів і царів, канонізованих Москвою.

ПЕТРИКІВКА. RESTART

Диво-малюнки з'являться невдовзі на будинках в українському селищі Петриківка на Дніпропетровщині, яке славиться своїм знаменитим петриківським розписом. Це унікальне українське мистецтво охороняється ЮНЕСКО, як культурна спадщина світового рівня.

Декоративне мистецтво «Петриківка» виникло за часів запорізького козацтва і в наші дні захоплює світ неймовірністю образів, кольоровою гамою і символізмом. Дивовижні квіти, птахи та тварини виписуються майстрами так званою котячкою (спеціальним пензликом з котячої шерсті) і пальцями.

Сьогодні у селі діє кілька музеїв розпису, а також працюють народні майстри. Однак незважаючи на те, що в ньому мешкає близько 230 майстрів петриківського розпису, там фактично немає розмальованих будинків.

Щоб залучити до Петриківки туристів, влітку в селі планують запустити проект «Петриківка. Restart», який ініціювала група активістів з Асоціації майстрів народного мистецтва. В ході культурної акції тут розпишуть сім будівель, які повинні стати справжніми шедеврами.

ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ ЧУЖІ СВЯТА?

Голова Інституту національної пам’яті відомий український історик Володимир В’ятрович анонсував розробку законопроекту, що має значно зменшити кількість вихідних святкових днів в Україні і перетворити частину їх, зокрема, 2 і 9 травня, на робочі.

При цьому В’ятрович наголосив, що 9 травня має залишитися святом, і увага до учасників Другої світової війни не має зменшитися від перетворення цього свята на робочий день. На його думку, така зміна була б також найкращим способом уникнути провокацій під час українських святкувань перемоги над нацизмом.

Крім того, істотне скорочення кількості вихідних днів абсолютно доцільне для економічної ситуації, в якій зараз перебуває Україна, переконаний вчений. Саме це є головною метою пропонованого законопроекту.

УКРАЇНА – КОСМІЧНА ДЕРЖАВА

Цікаво, що в українському секторі соцмереж не згадують, що 12 квітня відзначається Всесвітній день космонавтики. Очевидно вважають, що це радянське свято і за звичкою віддають його росіянам. А дарма.

Україна зробила не просто великий, а визначальний внесок у розвиток світової космонавтики. Достатньо сказати, що усі три видатні радянські ракетно-космічні конструктори С.Корольов, М.Янгель та В.Челомей були українцями. До цього слід додати конструктора ракетних двигунів В.Глушко, творця радянського шаттла Г.Лозино-Лозинського та ще безліч яскравих імен, серед яких такі зірки, як Ю.Кондратюк (О.Шаргей), В.Ковтуненко, М.Яримович тощо. Та й четвертий космонавт у світі (П.Попович) також чогось вартує.

Після розпаду СРСР, не зважаючи на значні економічні складнощі, Україна також не пасла задніх в освоєнні космосу. Пригадаймо хоча б міжнародний проект «Морський старт».

Тож, дорогі українці, пишаймося нашими досягненнями у космічній сфері і святкуймо цю визначальну дату.

Україна завжди була, є і буде космічною державою. 

ШЛЯХЕТНИЙ ЕЛЕМЕНТ 

на чию честь названо рутеній?

    Перший день весни вважається днем відкриття періодичного закону Менделєєва, сформульованого вченим у 1869 році при зіставленні властивостей відомих на той час хімічних елементів і величин їх атомних мас.

     Відомо, що багато хімічних елементів отримали свої назви на честь видатних вчених, міфологічних персонажів, міст і країн. Так, наприклад, на честь Франції названо одразу два елементи - галій і францій, на честь Польщі - полоній, на честь Америки - америцій, Європи – європій тощо.

      В Росії набула поширення думка, нібито хімічний елемент рутеній (Ruthenium), відкритий у 1844 році хіміком Карлом Клаусом, названий так на честь Росії. Однак це не більше, ніж кремлівський міф.

ДЕНЬ СВЯТОГО КАСЯНА 

звідки взялися високосні роки?

Існує стародавній забобон, нібито високосні роки неодмінно нещасливі. Але це не відповідає дійсності. Пов'язаний він з тим, що люди, народжені 29 лютого, відзначають свій день народження лише один раз у чотири роки. На цей день випадає і православне свято на честь Святого Касяна, римського ченця, який жив у IV-V століттях. За повір'ями, що існували з давніх пір, цей святий ніяк не може пробачити того, що люди відзначають його пам'ять так рідко, і тому насилає на них усякі напасті. В народі так і казали: «Касян немилостивий і заздрісний, на траву гляне - трава в'яне, на худобу - худоба дохне, на людину - людина сохне».

Давно вже минули ті часи, коли подібні марновірні уявлення панували над умами людей. Мало хто пам'ятає сьогодні і про Касяна. А от прикмета, що народилася багато років тому, продовжує жити. Багато хто і досі вважає, що високосні роки - нещасливі. Однак для таких тверджень немає жодних підстав. Установлено, що у високосні роки не збільшується ні кількість стихійних лих, ні епідемічних чи інших захворювань. Як і всі інші, вони, природно, приносять і негоди. Але долі людей аж ніяк не пов'язані зі Святим Касяном.

ДВІ ГАЛЬШКИ – ДВІ АКАДЕМІЇ 

коли в Україні святкувати День студента?

Чи то не диво, що фундаторками двох найстаріших вищих навчальних закладів в Україні були жінки. Та ще дивовижніше, що обох їх звали Гальшками. У 1576 році княжна Гальшка Острозька започаткувала найпершу нашу академію – Острозьку, а 1615 року Гальшка Гулевичівна стала фундаторкою Київської братської школи, що згодом перетворилась на славетну Києво-Могилянську академію.

До речі, Гальшка – це зовсім не Галина, і не Ганна, а Ельжбета, тобто Єлизавета.

Сьогодні в Україні День студента відзначають або за старою звичкою 25 січня, у день святої Тетяни, коли було засновано Московський університет, або 17 листопада, у Міжнародний день студента.

Та чи не доречніше було б святкувати день українського студента у день ангела обох славетних українок. День святої Єлизавети (матері Іоанна Предтечі) у православній церкві припадає на 18 вересня.

Як на мене, так кращого святкового дня для українських спудеїв годі й вигадувати.