ПІД ОМОФОРОМ БОГОРОДИЦІ
Традиційно 14 жовтня відзначається велике православне
свято Покрови Пресвятої Богородиці. Свято Покрови зобов'язано своїй появі
чудесній події, яка сталася в Константинополі, під час царювання імператора
Льва VІ Філософа, який отримав своє прізвисько за любов до книжкової мудрості.
За легендою столицю Візантійської імперії оточили
полчища ворогів, в будь-який момент здатних увірватися в місто, зруйнувати і
спалити його. Єдиним притулком мешканців обложеного міста став храм, де люди в
молитві просили у Бога порятунку від варварів. У той час в храмі був і святий
юродивий Андрій зі своїм учнем Єпіфанієм, яким примарилось видиво, як сама Божа
Матір уклінно молиться перед Господом про порятунок народу. Після чого в
супроводі святого Іоанна Хрестителя і святого апостола Іоанна Богослова Богородиця
підійшла до Престолу і, знявши зі своєї голови покривало (грец. омофор), простягла
його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих і
невидимих. Святий Покров відвів біду: нагрянула несподівана буря, яка розкидала
ворожі кораблі. Незабаром вороги зняли облогу і пішли від Константинополя. Так
Богородиця врятувала місто від розорення і людей від загибелі.
Зазвичай це свято невірно позв'язується з нападом
сарацинів на Константинополь. Проте візантійські хроніки того часу не містять
жодної згадки про напад сарацинів, як тоді називали арабів. Але яка ж подія
могла так сильно налякати жителів Константинополя?
Відповідь міститься у давньоруських літописах. У
907 році давні руси під проводом київського князя Олега Віщого здійснили
зухвалий набіг на Константинополь. Люті вікінги Олега і ведені ним слов'яни,
міцно закарбувалися у пам'яті греків. Вони були для них не менш страшними, ніж
араби.
Тож видається, що в свято Покрови святкується
серед іншого і поразка слов'янської (язичницької) зброї, зброї наших предків,
перед силою Божою і заступництвом Пресвятої Богородиці. Та чи так це насправді?
Хоча під час нападу на імперію Олегу і не вдалося
захопити Константинополь, проте за свідченням літописця руси повернулися з багатою
здобиччю. А 911 року між Руссю і Візантією був підписаний мирний договір.
Велика Візантійська імперія чи не вперше в історії підписала договір «про мир і
дружбу» з нікому невідомими варварами-русами. Отже похід київського князя Олега
на Константинополь слід вважати більш ніж успішним. Недарма ж поет сказав про
нього: «Твій щит на вратах Цареграда». Вельми показово, що свято в знак чудесного
спасіння Константинополя, в грецький календар не увійшло, натомість було
прийнято і затверджено на Русі, як одне з найвагоміших.
Згодом в Україні цей день набув особливого
значення. Пресвята Богородиця вважалась покровителькою козацького війська, а
свято Покрови було для козаків великим святом. Січова церква, що знаходилась на
Січі, була церквою Покрови Богородиці. Крім того, саме на Покрову там
відбувались вибори кошового отамана і старшини. Тому не випадково цей день згідно з Указом Президента України № 966/99 від 07.08.1999 р. було обрано як День українського козацтва.
Та це ще не все. Вважається, що 14 жовтня 1942
року було створено Українську Повстанську Армію - військово-політичну
формацію українського визвольного руху Організація українських націоналістів.
Тому цей день також традиційно відзначається як день створення УПА ОУН.
Нарешті Указом Президента України № 806/2014 від 14.10.2014 р. цей день було проголошено Днем захисника України. Разом
з цим був скасований попередній Указ Президента про святкування Дня захисника
Вітчизни 23 лютого. Це рішення Петро Порошенко прокоментував так: «У багатому
на подвиги літописі українського воїнства безліч битв и дат, гідних стати Днем
захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято
за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників
своєї Батьківщини, а не чужої!». А наступного року Верховна Рада за пропозицією
Президента прийняла закон, який оголосив День захисника України офіційним
вихідним днем.
Таким чином, сьогодні в цьому святі переплелись бойові
звитяги всіх наших предків – давніх русичів, запорозьких козаків, вояків УПА і
сучасних захисників - воїнів АТО, що боронять сьогодні рідну землю від
російської агресії. Отже, без перебільшення можна сказати, що 14 жовтня – це
День воїнської слави України. Нехай же Пресвята Богородиця завжди береже
Україну та її захисників!
Немає коментарів:
Дописати коментар