ТАЄМНИЦІ ДНЯ ЗАКОХАНИХ

 Щороку в усьому світі в день пам’яті святого Валентина відзначається День закоханих. Та чи справді це свято пов’язане з цим святим?

Згідно офіційної версії християнський священик Валентин жив у Римі в ІІІ столітті до н. е. за часів імператора Клавдія ІІ і окрім служіння церкві займався природничими науками та медициною.

За легендою войовничий імператор Клавдій ІІ нібито вважав, що створення сім'я заважає солдатам воювати за імперію і тому заборонив римським воїнам створювати сім'ї, щоб ніщо не відволікало їх від ратних подвигів. Але Валентин не послухався наказу імператора і продовжував вінчати закоханих, поки про це не дізнався Клавдій. За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, донька якого була сліпою. Священик не лише оздоровив її, а й навернув на християнство батька й усю родину. Довідавшись про це, імператор наказав відрубати йому голову, що й сталося 14 лютого 269 року.

КОЛИ НАРОДИВСЯ ХРИСТОС?

       Сучасне літочислення нашої ери ми ведемо від Різдва Христова. Поняття «початок нової ери» і «Різдво Христове» стали синонімами. Однак, точно кажучи, це невірно. Сучасна ера була запропонована у VI столітті римським ченцем Діонісієм Малим, який запропонував вважати, що Христос народився 25 грудня 753 року ери «від заснування Риму». Відповідно датою заснування Риму став 753 рік до нашої ери. Але сьогодні встановлено, що рік народження Христа визначений Діонісієм досить приблизно, і він міг народитися у 4 (рік смерті Ірода Великого) чи навіть у 12 році до н. е. (рік проходження комети Галлея, яка, за деякими припущеннями, могла бути так званою Віфлеємською зіркою).

ПІД ОМОФОРОМ БОГОРОДИЦІ

Традиційно 14 жовтня відзначається велике православне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Свято Покрови зобов'язано своїй появі чудесній події, яка сталася в Константинополі, під час царювання імператора Льва VІ Філософа, який отримав своє прізвисько за любов до книжкової мудрості.

За легендою столицю Візантійської імперії оточили полчища ворогів, в будь-який момент здатних увірватися в місто, зруйнувати і спалити його. Єдиним притулком мешканців обложеного міста став храм, де люди в молитві просили у Бога порятунку від варварів. У той час в храмі був і святий юродивий Андрій зі своїм учнем Єпіфанієм, яким примарилось видиво, як сама Божа Матір уклінно молиться перед Господом про порятунок народу. Після чого в супроводі святого Іоанна Хрестителя і святого апостола Іоанна Богослова Богородиця підійшла до Престолу і, знявши зі своєї голови покривало (грец. омофор), простягла його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих ​​і невидимих. Святий Покров відвів біду: нагрянула несподівана буря, яка розкидала ворожі кораблі. Незабаром вороги зняли облогу і пішли від Константинополя. Так Богородиця врятувала місто від розорення і людей від загибелі.

ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦИКЛ ТРЬОХ СПАСІВ

    У серпні відзначаються три свята, пов'язані з Ісусом Христом, які за церковним звичаєм називаються перший, другий і третій Спас.

14 серпня святкується перший Спас - Походження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Слово «походження» означає хресний хід, з яким в цей день (1 серпня за старим стилем) виносився Чесний Хрест Господній в Константинополі. Свято було встановлено в зв'язку з наступною подією: грецькому цареві Мануїлу сталося в цей же день вийти на війну проти сарацин.

Перший Спас в народі називається також медовий Спас, тому що суворі охоронці народних звичаїв тільки з цього дня починають їсти мед після освячення його в церкві.

ПРИВОРОТНЕ ЗІЛЛЯ

На п’ятидесятий день після Великодня в Україні традиційно відзначається свято Трійці або Зелені свята, бо воно пов’язане з давніми народними звичаями, коріння яких сягає ще в дохристиянські часи. Тому в цей день прийнято прикрашати оселю гілками берези, дуба, клена а також польовими квітами і травами: ромашками, лепехою, м’ятою, любистком та ін. 
  Усім відома пахуча рослина, яка зветься любисток. Вважається, що назва ця походить від слова «любити». В Україні у цієї рослини є цілий ряд синонімів з тим самим змістом: любчик, любець, любимене, любист і, нарешті, приворотне зілля. Все це пов'язане з тим, що існує народне повір'я, начебто любисток - це зілля, яким можна кого-небудь приворожити, змусити себе покохати.

ВИШИВАНКА АБО МОДА ПО-УКРАЇНСЬКИ

      Вишиванка є чи не найголовнішим символом України. Вона старіша навіть за наш тризуб і тим паче за державний прапор. На думку багатьох вчених коріння сучасної української вишиванки сягає трипільських часів. Культ вишиванки в Україні є одним з найдавніших і в усі часи був загальнонаціональним.

Вперше цю сорочку було описано в ХІ сторіччі у візантійських текстах, але дуже схоже на те, що носять зараз, можна побачити й на статуях, створених ще у VІІ сторіччі. В описах подорожей іноземців Україною вже з ХVІ сторіччя розповідається, що вишиванку носили всі і завжди: чоловіки і жінки, багаті і бідні, у робочі та у вихідні дні.

В сучасній Україні вже котрий рік набуває поширення Всесвітній день вишиванки -  міжнародне свято, яке відзначають у країнах, де мешкають українці, і яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата його проведення припадає щороку на третій четвер травня.

ВЕЛИКДЕНЬ

16 квітня 2017 року християни всього світу відзначають найвеличніше християнське свято – Світле Христове Воскресіння, або Великдень.

Великдень, а саме так здавна називали українці цю особливу неділю року, є найдавнішим і найголовнішим християнським святом усього богослужебного року і приурочене Воскресінню Ісуса Христа. Християнська Пасха тісно пов’язана з єврейською і дослівно перекладається як «проходження повз». Але якщо для іудеїв Песах є символом визволення від єгипетської неволі й обретінням Землі обітованої, то для християн Пасха символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи і любові.