ТАЄМНИЦІ ДНЯ ЗАКОХАНИХ

 Щороку в усьому світі в день пам’яті святого Валентина відзначається День закоханих. Та чи справді це свято пов’язане з цим святим?

Згідно офіційної версії християнський священик Валентин жив у Римі в ІІІ столітті до н. е. за часів імператора Клавдія ІІ і окрім служіння церкві займався природничими науками та медициною.

За легендою войовничий імператор Клавдій ІІ нібито вважав, що створення сім'я заважає солдатам воювати за імперію і тому заборонив римським воїнам створювати сім'ї, щоб ніщо не відволікало їх від ратних подвигів. Але Валентин не послухався наказу імператора і продовжував вінчати закоханих, поки про це не дізнався Клавдій. За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, донька якого була сліпою. Священик не лише оздоровив її, а й навернув на християнство батька й усю родину. Довідавшись про це, імператор наказав відрубати йому голову, що й сталося 14 лютого 269 року.

КОЛИ НАРОДИВСЯ ХРИСТОС?

       Сучасне літочислення нашої ери ми ведемо від Різдва Христова. Поняття «початок нової ери» і «Різдво Христове» стали синонімами. Однак, точно кажучи, це невірно. Сучасна ера була запропонована у VI столітті римським ченцем Діонісієм Малим, який запропонував вважати, що Христос народився 25 грудня 753 року ери «від заснування Риму». Відповідно датою заснування Риму став 753 рік до нашої ери. Але сьогодні встановлено, що рік народження Христа визначений Діонісієм досить приблизно, і він міг народитися у 4 (рік смерті Ірода Великого) чи навіть у 12 році до н. е. (рік проходження комети Галлея, яка, за деякими припущеннями, могла бути так званою Віфлеємською зіркою).

ПІД ОМОФОРОМ БОГОРОДИЦІ

Традиційно 14 жовтня відзначається велике православне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Свято Покрови зобов'язано своїй появі чудесній події, яка сталася в Константинополі, під час царювання імператора Льва VІ Філософа, який отримав своє прізвисько за любов до книжкової мудрості.

За легендою столицю Візантійської імперії оточили полчища ворогів, в будь-який момент здатних увірватися в місто, зруйнувати і спалити його. Єдиним притулком мешканців обложеного міста став храм, де люди в молитві просили у Бога порятунку від варварів. У той час в храмі був і святий юродивий Андрій зі своїм учнем Єпіфанієм, яким примарилось видиво, як сама Божа Матір уклінно молиться перед Господом про порятунок народу. Після чого в супроводі святого Іоанна Хрестителя і святого апостола Іоанна Богослова Богородиця підійшла до Престолу і, знявши зі своєї голови покривало (грец. омофор), простягла його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих ​​і невидимих. Святий Покров відвів біду: нагрянула несподівана буря, яка розкидала ворожі кораблі. Незабаром вороги зняли облогу і пішли від Константинополя. Так Богородиця врятувала місто від розорення і людей від загибелі.

ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦИКЛ ТРЬОХ СПАСІВ

    У серпні відзначаються три свята, пов'язані з Ісусом Христом, які за церковним звичаєм називаються перший, другий і третій Спас.

14 серпня святкується перший Спас - Походження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Слово «походження» означає хресний хід, з яким в цей день (1 серпня за старим стилем) виносився Чесний Хрест Господній в Константинополі. Свято було встановлено в зв'язку з наступною подією: грецькому цареві Мануїлу сталося в цей же день вийти на війну проти сарацин.

Перший Спас в народі називається також медовий Спас, тому що суворі охоронці народних звичаїв тільки з цього дня починають їсти мед після освячення його в церкві.

ПРИВОРОТНЕ ЗІЛЛЯ

На п’ятидесятий день після Великодня в Україні традиційно відзначається свято Трійці або Зелені свята, бо воно пов’язане з давніми народними звичаями, коріння яких сягає ще в дохристиянські часи. Тому в цей день прийнято прикрашати оселю гілками берези, дуба, клена а також польовими квітами і травами: ромашками, лепехою, м’ятою, любистком та ін. 
  Усім відома пахуча рослина, яка зветься любисток. Вважається, що назва ця походить від слова «любити». В Україні у цієї рослини є цілий ряд синонімів з тим самим змістом: любчик, любець, любимене, любист і, нарешті, приворотне зілля. Все це пов'язане з тим, що існує народне повір'я, начебто любисток - це зілля, яким можна кого-небудь приворожити, змусити себе покохати.

ВИШИВАНКА АБО МОДА ПО-УКРАЇНСЬКИ

      Вишиванка є чи не найголовнішим символом України. Вона старіша навіть за наш тризуб і тим паче за державний прапор. На думку багатьох вчених коріння сучасної української вишиванки сягає трипільських часів. Культ вишиванки в Україні є одним з найдавніших і в усі часи був загальнонаціональним.

Вперше цю сорочку було описано в ХІ сторіччі у візантійських текстах, але дуже схоже на те, що носять зараз, можна побачити й на статуях, створених ще у VІІ сторіччі. В описах подорожей іноземців Україною вже з ХVІ сторіччя розповідається, що вишиванку носили всі і завжди: чоловіки і жінки, багаті і бідні, у робочі та у вихідні дні.

В сучасній Україні вже котрий рік набуває поширення Всесвітній день вишиванки -  міжнародне свято, яке відзначають у країнах, де мешкають українці, і яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата його проведення припадає щороку на третій четвер травня.

ВЕЛИКДЕНЬ

16 квітня 2017 року християни всього світу відзначають найвеличніше християнське свято – Світле Христове Воскресіння, або Великдень.

Великдень, а саме так здавна називали українці цю особливу неділю року, є найдавнішим і найголовнішим християнським святом усього богослужебного року і приурочене Воскресінню Ісуса Христа. Християнська Пасха тісно пов’язана з єврейською і дослівно перекладається як «проходження повз». Але якщо для іудеїв Песах є символом визволення від єгипетської неволі й обретінням Землі обітованої, то для християн Пасха символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи і любові.

ВЕСНЯНЕ РІВНОДЕННЯ

З давніх часів і дотепер людство намагається жити за природними ритмами. Вельми значним в цьому плані є День весняного рівнодення, який повторюється щороку у другій половині березня. Загалом весняне рівнодення може припадати на різні числа березня.

Точний час настання Дня весняного рівнодення в 2017 році - 20 березня 10 годин 29 хвилин до 07 годин 30 хвилин (за Гринвічем). Практично всі країни так званого «шовкового шляху» з часів раннього Середньовіччя цей день вважають справжнім Новим роком. В цей момент Сонце перейде в сузір'я Овна, поклавши початок астрономічної весни.

У стародавні часи, коли календарів не існувало, люди були впевнені, що цей день є початком весни, а сил темряви і світла стає порівну. Також з весняним рівноденням пов'язували і оновлення природи: буйний ріст зелені, поява нирок на кущах і деревах, перші грозові дощі.

КОЛИ УКРАЇНЦІ СВЯТКУВАЛИ НОВИЙ РІК?

Багато хто думає, що святкування Нового року 1 січня на території сучасної України почалося з 1700 року згідно указу російського царя Петра I, який запозичив цю традицію в Голландії та інших країнах Західної Європи. Причому, літочислення, як і раніше, тривало за юліанським календарем, що зберігався на всій території Росії аж до 1918 року. Але це не вірно.

Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у багатьох стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня - початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Точно сказати, як святкували Новий рік в язичницькі часи на теренах Київської Русі, не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення. Саме з тих далеких часів дійшли до нас щедрівки: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка …».

РУКОТВОРНЕ ДИВО РУШНИКА 

Рушник завжди відігравав значну роль у житті українського народу: у церемоніях, обрядах, під час сімейних і державних свят. На рушникові несли новонароджену дитину хрестити до церкви, на нього ставали молодята, беручи шлюб, з ним проводжали людину в останню путь.

З давніх-давен українці прикрашали предмети хатнього вжитку орнаментами, які були взірцем їхньої працьовитості та мистецьких здібностей. Ця потреба мала також магічний та релігійний зміст. Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними знаками-символами та оберегами. Сьогодні вже не можна напевне сказати, кому першому спало на думку втілити в орнаменті красу навколишнього світу. Археологічні знахідки та літописи підтверджують, що всі візерунки в кераміці, різьбленні, вишивці мають спільні риси.

КВІТКА ПАПОРОТІ

     Хто не читав повість Миколи Васильовича Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала». Пам’ятаєте, що говорить Басаврюк Петрові Безрідному, який уклав угоду з нечистим: «Дивися, Петре, ти поспів якраз в пору: завтра Івана Купала. Одну тільки цю ніч на рік і цвіте папороть». За часів Гоголя єдиний опівнічний цвіт-вогонь папороті вважався в народі тим знаком, який вказує, де був заритий скарб. 

     Однак це народне повір’я не відповідає дійсності. Насправді папороть ніколи не цвіте, а розмножується спорами, дрібним пилом, що утвориться на нижній поверхні листя і побачити який можна тільки під мікроскопом.

     І все ж красива стародавня легенда має під собою деякі підстави. В Україні існує досить рідкісний вид папороті, так званий вужовник (до речі занесений до Червоної книги), який викидає щось схоже на китицю квітів. Це, звичайно, не квіти, а лише витягнута частина листя зі своєрідними «бростями» - спорангіями, які й відкриваються в суху теплу погоду.

ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ЧУЖА ЦЕРКВА?

       Ні для кого не є таємницею, що значна кількість віруючих в Україні є вірянами Української православної церкви Московського патріархату, що насправді є відгалуженням Російської православної церкви. При цьому Українська православна церква Київського патріархату називається ними неканонічною і розкольницькою.

       Однак залишмо осторонь питання канонічності і з’ясуймо дещо інше.

Згідно тих же канонів православ’я віруюча людина має почитати не лише самого Бога, Святе Сімейство і янголів, а й святих – праведників, мучеників, преподобних тощо. Тож, які святі визнаються Російською православною церквою?

Серед інших ми знаходимо тут дуже цікавих персонажів, російських князів і царів, канонізованих Москвою.

ПЕТРИКІВКА. RESTART

Диво-малюнки з'являться невдовзі на будинках в українському селищі Петриківка на Дніпропетровщині, яке славиться своїм знаменитим петриківським розписом. Це унікальне українське мистецтво охороняється ЮНЕСКО, як культурна спадщина світового рівня.

Декоративне мистецтво «Петриківка» виникло за часів запорізького козацтва і в наші дні захоплює світ неймовірністю образів, кольоровою гамою і символізмом. Дивовижні квіти, птахи та тварини виписуються майстрами так званою котячкою (спеціальним пензликом з котячої шерсті) і пальцями.

Сьогодні у селі діє кілька музеїв розпису, а також працюють народні майстри. Однак незважаючи на те, що в ньому мешкає близько 230 майстрів петриківського розпису, там фактично немає розмальованих будинків.

Щоб залучити до Петриківки туристів, влітку в селі планують запустити проект «Петриківка. Restart», який ініціювала група активістів з Асоціації майстрів народного мистецтва. В ході культурної акції тут розпишуть сім будівель, які повинні стати справжніми шедеврами.

ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ ЧУЖІ СВЯТА?

Голова Інституту національної пам’яті відомий український історик Володимир В’ятрович анонсував розробку законопроекту, що має значно зменшити кількість вихідних святкових днів в Україні і перетворити частину їх, зокрема, 2 і 9 травня, на робочі.

При цьому В’ятрович наголосив, що 9 травня має залишитися святом, і увага до учасників Другої світової війни не має зменшитися від перетворення цього свята на робочий день. На його думку, така зміна була б також найкращим способом уникнути провокацій під час українських святкувань перемоги над нацизмом.

Крім того, істотне скорочення кількості вихідних днів абсолютно доцільне для економічної ситуації, в якій зараз перебуває Україна, переконаний вчений. Саме це є головною метою пропонованого законопроекту.

УКРАЇНА – КОСМІЧНА ДЕРЖАВА

Цікаво, що в українському секторі соцмереж не згадують, що 12 квітня відзначається Всесвітній день космонавтики. Очевидно вважають, що це радянське свято і за звичкою віддають його росіянам. А дарма.

Україна зробила не просто великий, а визначальний внесок у розвиток світової космонавтики. Достатньо сказати, що усі три видатні радянські ракетно-космічні конструктори С.Корольов, М.Янгель та В.Челомей були українцями. До цього слід додати конструктора ракетних двигунів В.Глушко, творця радянського шаттла Г.Лозино-Лозинського та ще безліч яскравих імен, серед яких такі зірки, як Ю.Кондратюк (О.Шаргей), В.Ковтуненко, М.Яримович тощо. Та й четвертий космонавт у світі (П.Попович) також чогось вартує.

Після розпаду СРСР, не зважаючи на значні економічні складнощі, Україна також не пасла задніх в освоєнні космосу. Пригадаймо хоча б міжнародний проект «Морський старт».

Тож, дорогі українці, пишаймося нашими досягненнями у космічній сфері і святкуймо цю визначальну дату.

Україна завжди була, є і буде космічною державою. 

ШЛЯХЕТНИЙ ЕЛЕМЕНТ 

на чию честь названо рутеній?

    Перший день весни вважається днем відкриття періодичного закону Менделєєва, сформульованого вченим у 1869 році при зіставленні властивостей відомих на той час хімічних елементів і величин їх атомних мас.

     Відомо, що багато хімічних елементів отримали свої назви на честь видатних вчених, міфологічних персонажів, міст і країн. Так, наприклад, на честь Франції названо одразу два елементи - галій і францій, на честь Польщі - полоній, на честь Америки - америцій, Європи – європій тощо.

      В Росії набула поширення думка, нібито хімічний елемент рутеній (Ruthenium), відкритий у 1844 році хіміком Карлом Клаусом, названий так на честь Росії. Однак це не більше, ніж кремлівський міф.

ДЕНЬ СВЯТОГО КАСЯНА 

звідки взялися високосні роки?

Існує стародавній забобон, нібито високосні роки неодмінно нещасливі. Але це не відповідає дійсності. Пов'язаний він з тим, що люди, народжені 29 лютого, відзначають свій день народження лише один раз у чотири роки. На цей день випадає і православне свято на честь Святого Касяна, римського ченця, який жив у IV-V століттях. За повір'ями, що існували з давніх пір, цей святий ніяк не може пробачити того, що люди відзначають його пам'ять так рідко, і тому насилає на них усякі напасті. В народі так і казали: «Касян немилостивий і заздрісний, на траву гляне - трава в'яне, на худобу - худоба дохне, на людину - людина сохне».

Давно вже минули ті часи, коли подібні марновірні уявлення панували над умами людей. Мало хто пам'ятає сьогодні і про Касяна. А от прикмета, що народилася багато років тому, продовжує жити. Багато хто і досі вважає, що високосні роки - нещасливі. Однак для таких тверджень немає жодних підстав. Установлено, що у високосні роки не збільшується ні кількість стихійних лих, ні епідемічних чи інших захворювань. Як і всі інші, вони, природно, приносять і негоди. Але долі людей аж ніяк не пов'язані зі Святим Касяном.

ДВІ ГАЛЬШКИ – ДВІ АКАДЕМІЇ 

коли в Україні святкувати День студента?

Чи то не диво, що фундаторками двох найстаріших вищих навчальних закладів в Україні були жінки. Та ще дивовижніше, що обох їх звали Гальшками. У 1576 році княжна Гальшка Острозька започаткувала найпершу нашу академію – Острозьку, а 1615 року Гальшка Гулевичівна стала фундаторкою Київської братської школи, що згодом перетворилась на славетну Києво-Могилянську академію.

До речі, Гальшка – це зовсім не Галина, і не Ганна, а Ельжбета, тобто Єлизавета.

Сьогодні в Україні День студента відзначають або за старою звичкою 25 січня, у день святої Тетяни, коли було засновано Московський університет, або 17 листопада, у Міжнародний день студента.

Та чи не доречніше було б святкувати день українського студента у день ангела обох славетних українок. День святої Єлизавети (матері Іоанна Предтечі) у православній церкві припадає на 18 вересня.

Як на мене, так кращого святкового дня для українських спудеїв годі й вигадувати. 

ЯК ЗЛИЙ ДІД МОРОЗ СТАВ ДОБРИМ САНТА КЛАУСОМ

  Всім нам з дитинства знайомий і любимий казковий новорічний Дід Мороз. Однак не всі знають, що для наших предків-слов’ян Дід Мороз був зовсім не добродушним, веселим старим, який приносить радість і веселощі, а непоказним шкідливим дідуганом, який трясучи довгою сивою бородою, бігав по полях і стукотом викликав тріскучі морози. Від його удару по куту хати розколювалася колода! Згодом у тих же східних слов'ян він перетворився на богатиря-коваля, який сковує воду “залізними морозами”. Існував навіть слов'янський ритуал “умиротворення” Діда Мороза. Напередодні Різдва старший у родині повинен був виглянути у вікно або за поріг і запропонувати: “Морозе, Морозе! Приходь, кисіль їсти! Морозе, Морозе! Не їж наш овес!”.

Трансформування образу Діда Мороза, перетворення його на добродушного улюбленця дітвори, який приносить подарунки, відбулося під впливом західних різдвяних звичаїв, згідно яких Дід Мороз (Санта Клаус, Сінтер Клаас, Пер Ноель) саме такий, добросердий, який радує сюрпризами.

ЯКІ КВІТИ І СКІЛЬКИ ДАРУВАТИ? 

Поширена думка про те, що жовті квіти нібито передвіщають розлуку, є помилковою. Насправді, як стверджують флористи, жовтий колір - це символ щастя, життєрадісності, сімейного затишку і благополуччя. Тому не варто боятися жовтих квітів. Взагалі, за рідкісним винятком, можна дарувати квіти будь-якого кольору. Хоча в деяких країнах білі гортензії і хризантеми, наприклад, символізують скорботу, а яскраво-червоні троянди прийнято дарувати тільки близьким людям - матері, дружині, сестрі, нареченій, тому що вважається, що червоний колір свідчить про любов.

Що стосується кількості квітів, то згідно української, російської, і, наприклад, вірменської традиції парну кількість квітів приносять на похорон чи на могилу померлого, а живій людині слід дарувати квіти тільки в непарній кількості. Однак так прийнято не всюди. Майже в усій Європі, США і деяких країнах Сходу все як раз навпаки - дарують парну кількість квітів, тому що це приносить щастя.